Вічнозелені рослини в створенні зелених насаджень міста

Озеленення значною мірою сприяє оптимізації урбанізованих територій. Зелені насадження на таких територіях виконують санітарногігієнічну, декоративно-формувальну, природоохоронну та культурноосвітню роль. Зелені насадження – основне джерело кисню, який необхідний для всього живого. Вони поліпшують стан навколишнього середовища шляхом акумуляції пилу і токсичних газів, збагачують атмосферу корисними для людини фітонцидами і легкими іонами, пом’якшують мікроклімат.

Ось і прийшла весна, а з ним і роботи в саду та парках міста. Садово-паркове господарство забезпечує реалізацію сукупності заходів зі створення зелених насаджень у місті Чорноморськ  у вигляді різних за призначенням об’єктів озеленення – садів, скверів, парків. Всі ці декоративні культури потребують догляду й уваги. І серед них важливе місце займають вічнозелені рослини. Хоча через кліматичні зміни і загальне потепління вибір таких рослин розширився, їхній асортимент не такий уже й багатий, а нові екологічні умови додають нових проблем у вигляді хвороб і шкідників. Отож догляд за декоративними рослинами, які мають тішити око цілий рік, криє чимало викликів і для садівників, і озеленення міста. КП «Зеленгосп» використовує  дедалі більше нових рослин, як-от пироканта, давно відомий ялівець, а найчастіше, як і раніше, тую та самшит.

Наразі найпопулярніша на ділянках паркового господарства туя західна (Thuja occidentalis) різних сортів, які відрізняються формою й розмірами. Найчастіше для живоплотів використовують тую сортів Smaragd і Brabant. Дещо рідше використовують тую східну.

КП «Зеленгосп» намагається дотримуватися головних правил  успішної культивації рослин:

🔹 це основне — давати рослині те, що їй потрібно, — оптимальні умови;

🔹 виконувати всі необхідні агротехнічні дії;

🔹 правильно планувати захист рослин від шкідників і хвороб, дотрумуваться рекомендацій Держпродспоживслужби в Одеській області. Ці заходи важливі саме в такій послідовності, адже якщо культура росте не в оптимальних умовах, проблеми з її вирощуванням будуть постійними.

Розгляньмо основні критерії й чинники по кожному з цих трьох пунктів.

Туя. Добре росте на сонці і в легкій напівтіні. У затінку рідішає, зелена маса рослини випадає, вона стає на вигляд недекоративною. Любить добре зволожені (у природі туї росли вздовж болотистих берегів) суглинкові ґрунти, без застою вологи, а в дорослому віці досить стійка і до посушливих умов. Зимостійка, іноді можливі пошкодження сильними морозами у молодих рослин та сортів із золотистою хвоєю. Має поверхневу кореневу систему, тому для збереження вологи краще озеленювачи мульчують корою або щепою на 5–7 см.

Особливості вирощування, агротехніки. Навесні і взимку може підгорати, особливо молоді, щойно посаджені рослини та золотисті сорти. Молоді рослини потребують гарного поливу й позитивно реагують на вечірнє легке дощування по кроні в жаркі й посушливі літні періоди. Хвойні рослини менше потребують удобрення, адже вони не скидають усю хвою,  рекомендуємо особливо обережно треба ставитися до азоту, надлишок якого може знищити рослину чи призвести до опіків, краще використовуйте комплексні добрива. Фахівці ДПСС в Од.області рекомендують:  при посадці не використовуйте добрива взагалі, краще полийте рослину укорінювачем. Робіть формувальну стрижку за потреби, але не менше ніж тричі на рік, не більше ніж 30 % молодих пагонів. Тут краще менше, але частіше. Після формувальної обрізки і під час стресу допоможе Ізабіон. Обов’язково вичищайте пожовклу стару хвою восени. Завдання полягає в  усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників і хвороб. З цією метою у міських зелених насадженнях збирають опале листя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини. Обрізують також хворі і всохлі гілки, окоровують і корчують пеньки, знищують плодові тіла грибів . Як що викає гостра необхідність в застосування хімічних препаратів, то обробки проводяться обмежено, раціонально та регламентовано – в нічний час, рано весною та пізньої осені окремими препаратами, які дозволені для роботи в населеному пункті.

Захист рослин. Шкідники. Чималої шкоди туям можуть завдати сисні комахи, особливо туєва несправжньощитівка (Parthenolecanium fletcheri), яка живиться соками рослини і призводить до зрідження її крони. Непомильна ознака зараження нею — інтерес до вашого живоплоту комах-обпилювачів (ос, бджіл, джмелів): вони збирають «медяну росу» — солодкі випорожнення сисних комах. Від них ефективний на рослинах до 2 м пролив навесні препаратом Актара з розрахунку 6–9 г на 5–8 л води на 1 м висоти рослини. У період вегетації застосовують суміші інсектицидів Актеллік і Актара на обприскування або препарат Енжіо у стадії бродяжок 3,6 мл/10 л води. Такі самі методи боротьби ефективні проти попелиць (Cinara juniperina).

Проти ґрунтових шкідників, як-от личинка хруща, теж спрацює весняний пролив препаратом Актара.

Проти молей будуть ефективними препарати Ампліго й Актеллік

Хвороби. Це комплекс збудників, які уражують хвойні рослини і завдають чималої шкоди. Передусім вони уражують ослаблені рослини й рослини в затінку, тому для початку треба вирішити ці питання — розрідити й почистити живопліт, не скидати сніг на рослини взимку. Від основних захворювань туї на ранніх стадіях допоможе обробка Тіовіт Джет, навесні й восени в нормі 40 г на 10 л води та надалі Скор у концентрації 4 мл на 10 л води з додаванням Квадріс(6 мл/10 л). Це дасть змогу розширити спектр дії на патогени, наприклад на песталопсис (Pestalotiopsis funerea).

Від фітофторозу допоможе пролив під корінь Ридоміл Голд® МЦ в нормі 25 г/3 л та обприскування в період вегетації (50 г/10 л води).

Карантинні заходи на території міста проводять спільно з фітосанітарним інспектором ДПСС в Одеській області, мета: перевірка та обеззаражування посадкового та насіннєвого матеріалу, виявлення карантинних об’єктів та визначення районів їх поширення, ліквідація вогнищ зараження при встановленні карантинних об’єктів.