Чорноморська міська територіальна громада

Меморіальну дошку встановили на фасаді Чорноморського ліцею №3, в якому навчався полеглий Герой. Шевцов Євген Валерійович народився 20 серпня 1992 року у місті Чорноморськ. Мати – Шевцова Інна Андріївна працює вчителем математики у Чорноморському ліцеї №3. Євген завжди мріяв стати військовим-прикордонником. Після повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав ЗСУ, а 12 жовтня був відправлений у Донецьку область, під Марі’їнку. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника.

«3 листопада 2022 року, село Солодке під Новомихайлівкою, 6 ранку. Один хлопець спав у бліндажі, ми пили каву. І тут прилетів димовий снаряд у бліндаж і дуже важко поранило того хлопця. Женя був поруч. Потім 2 години тиші. А тоді нам по рації передали, що на нас рухаються танки, і по нам почали стріляти впритул. Мене тоді сильно контузило. Але ми відбили першу атаку. Пройшла ще година і танки знов пішли на нас. Я тоді підбив три танки. Женя викликав медбригаду – вони під артобстрілом забирали мене у шпиталь, а Женя взяв командування на себе (із «старичків» нас було двоє, інші – новачки). Я не хотів іти, але він мене відправив і залишився командувати», – описав той день побратим загиблого Михайло.

3 листопада Євген отримав множинні вогнепальні осколкові поранення тіла, ще три тижні боровся за своє життя в шпиталях міста Дніпра та Києва, переніс 8 операцій, але серце зупинилось 28 листопада 2022 року. Указом Президента України від 18 липня 2023 року №433 Герой Євген Шевцов нагороджений орденом «За Мужність» III ступеня (посмертно).

22 лютого 2023 року мати Інна Андріївна отримала нагороду свого сина.

Вшанувати пам’ять Героя сьогодні зібралися рідні, друзі, побратими, педагоги та учні ліцею. Почесне право відкрити пам’ятний знак захиснику України було надано його матері – Інні Андріївні. Протоієрей Михайло Щерба звернувся до присутніх, провів панахиду та освятив памʼятний знак, який буде нагадувати всім нам про ту високу ціну мирного життя на рідній землі під синьо-жовтим стягом.

Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам’ять, розуміння, що ця жертва була не марною. Він загинув – в ім’я життя інших, в ім’я спокою та миру на нашій землі. Присутні вшанували пам’ять Євгена та всіх захисників і захисниць, які віддали свої життя за свободу, територіальну цілісність та єдність України, хвилиною мовчання.

Герої не вмирають, вони живуть у нашій памʼяті та серцях!

Слава Україні! Героям Слава!