Чорноморська міська територіальна громада

☝Нагадуємо терміни подання декларації про майновий стан і доходи в окремих випадках

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що з 1 січня 2025 року триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.

Звертаємо увагу, на граничні терміни подання декларації про майновий стан і доходи.

До 31 грудня року декларацію подають:

- фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку.

Окремі строки подання декларацій діють для таких категорій:

- ФОП у разі припинення підприємницької діяльності (крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування) мають подати декларацію протягом 20 календарних днів після місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим звітним періодом є період від дня, що настає після завершення попереднього звітного періоду, до кінця місяця, в якому підприємницьку діяльність припинено.

- Резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання – подають декларацію не пізніше 60 календарних днів до виїзду.

Важливо! Якщо останній день подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то згідно з податковим законодавством, строк переноситься на перший робочий день.

 

☝ Чи є платником орендної плати суб’єкт господарювання, який продовжує використовувати земельну ділянку державної та комунальної власності після закінчення терміну дії договору оренди, якщо новий договір на стадії переоформлення?

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що  згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом № 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону № 161).

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону № 161, ст. 125 Земельного кодексу України).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.

Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (частина друга ст. 126¹ Земельного кодексу України).

Враховуюче викладене, якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

 

☝ Як контролюючим органом нараховується земельний податок за земельну ділянку, яка перебуває у спільній сумісній власності кількох фізичних осіб?

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що відповідно до пункту «а» статті 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша статті 86 ЗКУ).

Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга статті 86 ЗКУ).

Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві

спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку;

г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, встановлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з частиною першою статті 355 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша статті 368 ЦКУ). Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦКУ).

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя статті 369 ЦКУ).

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є:

- дані державного земельного кадастру;

- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей щодо отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.6 статті 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій
розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:

- у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб - власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

- пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.

Водночас, платники плати за землю, відповідно до підпункту 286.5 статті 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пункту 42.4 статті 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельної діляки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень підпунктами 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення - рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

✔Головне управління ДПС в Одеській області

☎тел.: (048) 705-60-18

 

📌 Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку

Головне управління ДПС у Одеській області нагадує, що з 01 січня 2025 триває декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). 

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

 Обмеження:

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу). 

!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2024 року

ПІДСТАВА	ВИТРАТИ	ОБМЕЖЕННЯ
Підпункт 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом	Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання
Підпункт 166.3.2         п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям	Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік
Підпункт 166.3.3  п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання	Сплата на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою
Підпункт 166.3.5         п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення	Понесені витрати у 2024 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): - 4240,0 грн при страхуванні платника податку; –  2120,0 грн при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення
Абзац другий           п.п. 166.3.6 п. 166.3   ст. 166 Кодексу	Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій	Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій              пп. 166.3.6  п. 166.3         ст. 166 Кодексу	Суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита	Обмежень не встановлено
Підпункт 166.3.7         п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу	Витрати, пов'язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути  перереєстрований у відповідних органах.
Підпункт 166.3.8         п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним	Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла
Підпункт 166.3.9  п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.	Платник податку має право скористатися знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім'ї першого ступеня споріднення: не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2024 році – 213 000,0 гривень).
Підпункт 166.3.10       п. 166.3 ст. 166 Кодексу	Суму витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно	За умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій пунктом 3 частини третьої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"